Вход

Забыли пароль?

в избранное
Untitled
Добавить в избранное
Самые активные пользователи
gerkayl
 
spas1307
 
fancpersy
 
777abk
 
UaRuLt
 
Екатерина
 
Оксана
 
Admin
 
Святослав
 
Валентина
 

Наш баннер

Rambler's Top100

Про «захисників» української мови

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз

Про «захисників» української мови

Сообщение автор Karpenko14 в Вт Окт 16, 2012 11:25 pm

Про «захисників» української мови
Верховна Рада України 248 голосами ухвалила закон про основи державної мовної політики.
Як завжди, убогі кинулися захищати мову, на яку ніхто не зазіхає.
Націонал-заклопотана частина суспільства, ті, хто голосніше за усіх заявляє про свою «якнайглибшу прихильність» європейським принципам і нормам, протестують проти ухвалення закону «Про основи державної мовної політики», а фактично — проти тих самих європейських цінностей.
Збанкрутілі «помаранчеві» лідери отримали прекрасну можливість для самопіару, ставши ключовими постатями в усіх сюжетах новин. Особливо ефектно виглядають угодовані голодуючі народні депутати на сходинках перед Українським домом.
«Спілка письменників України» під головуванням В.Яворівського на перекладах фільмів з російської мови на українську заробляє в рік більше 20 млн. гривень. Таким чином, це чисто комерційний проект, який з процесом творчим нічого спільного не має. Це бізнес, причому бізнес на експлуатації «рідної мови». «Спілка письменників України», будучи громадською (не прибутковою) організацією, звільнена від сплати податків. Як і всякий інший, цей бізнес також прагне до збільшення своїх доходів.
Зважаючи на специфіку бізнесу Яворівського, збільшення доходів може бути досягнуте тільки за рахунок залучення до нього нових об’єктів для перекладу: радіо,телебачення, газет, журналів, книг і так далі, за рахунок повного витіснення російської мови з усього інформаційного поля. Для забезпечення підвищення доходів Яворівського для цієї мовної експансії підводиться законодавча база.
Тому, коли ви чуєте стогни, крики і гавкіт Яворівського: «Гине українська мова», то відразу перекладайте фразу цього колишнього борзописця, що накрапав декілька ріденьких і ніким не читаних книжечок, на всім зрозумілу мову: «Хочу ще більше грошей».
Арсеній Яценюк так і сказав в ефірі Першого Національного: «Я хочу, щоб українська європейська молодь розмовляла не російською. Я хочу, щоб вона говорила англійською, їздила в Європу, і щоб ми стали частиною Європи, і це — наше завдання. Я ставлю це завдання як номер один». Відразу видно: патріот і великий захисник української мови!
Став несподівано адептом національної ідеї, чого раніше за цим уродженцем російськомовної Донецької області ніхто не помічав, Філарет, який насилу освоїв державну мову. Всюди, де тільки може, віщає на поганій українській мові про свій жертовний подвиг в ім’я «національної церкви».
У багатонаціональній державі, яким є Україна, не може бути ніяких титульних націй. Усі ми громадяни України і маємо однакові права і обов’язки.
Якщо Україна вважається демократичною державою (ст.1 Конституції), а влада себе кохану вважає демократичною, то непогано було б звернутися до джерела влади в Україні — народу (ст.5 Конституції), і поцікавитися на всеукраїнському референдумі, чого ж хочуть більшість населення, і припинити спекуляції з мовного питання!
При чому тут Росія? Ми говоримо про громадян нашої країни, які є такою ж державо-утворюючою нацією, як і українці. Працюють, створюють матеріальні і духовні блага, платять податки і, відповідно, мають право, щоб держава зважала на них, у тому числі і в питаннях мови. Більше того, в Україні величезна кількість людей неросіян за національністю, але які вважають російську мову і російську культуру рідними.
Крим увійшов до складу України тільки в 1954 році (до речі, не по волі народів, що живуть там!). І позбавляти ПОЛОВИНУ населення права на свою рідну мову до добра не доведе! Ми говоримо про російськомовне населення України (а це не лише росіяне!!!) і їх законне право говорити і вчитися на рідній мові.
На якій мові спілкувалися між собою жителі Київської Русі? Усі міста Київської Русі мають російські назви, а не польські аналоги української мови!
1.НОВГОРОД-СЕВЕРСКИЙ (Чернігівська область), а територія Півночі Чернігівської області називається Северщина! А не Новоміст-Півничний;
2.ХОЛМИ (Чернігівська область), а не Пагорби.
Існування церковно-слов’янської і староруської мов ні у кого сумнівів не викликає, оскільки збереглося досить багато древніх текстів, написаних на цих мовах. В той же час науці не відомий жоден достовірно древній, справжній документ українською мовою.
Нестор Літописець був автором спільноруського літописного зведення «Повести временных лет», написаного не на українській, а на староруській мові; крім того, він був послідовником святих просвітників словенських Кирила і Мефодія, день пам’яті яких відзначається як День слов’янської писемності і культури.
Представники Малоросії внесли вирішальний внесок у розвиток великоруської літературної мови. Саме у Малоросії були створені численні пам’ятники російської літературної мови, а також навчальної літератури з російської мови (різні букварі і граматики). Перший російський тлумачний словник «Лексикон словенороссийский або словобъяснение» був створений вченим ченцем Памвою Бериндою в Києві в 1627 році. «Граматика» Мелетія Смотрицького стала підручником церковно-слов’янської мови для усієї Російської Церкви на довгий час.
Навіть цивільний російський алфавіт також має малоруське походження, оскільки загальноросійський цивільний друк був узятий Петром I саме з Малоросії.
Додатковим чинником, сприяючим поглибленню мовних відмінностей, став розпад Київської Русі. Є припущення, що якби його не сталося, то київська говірка по праву столичної, ймовірно, стала б домінуючою мовою усіх східних слов’ян. Ізоляція і відособлення староруських земель різко посилилися в XIII столітті після монголо-татарського нашестя. У XIV століття — XV століттях вони виявилися у складі різних держав: південні і західні в Литві, північно-східні і північно-західні — в Московському князівстві.
Ще в XIX столітті при складанні свого знаменитого словника Даль писав:
«Візьми у нас в минулий час Новгород, Псков або Суздаль перевага над Москвою, і нинішня московська мова вважалася б місцевою говіркою. Тому не було б приводу шанувати московську говірку чистішою і правильнішою, ніж мало- чи білоруську, якби ця говірка не стала мовою уряду, писемності і освіти».
«Я росіянин, але в той же час в мені є кров і білорусів і українців. Все три мої рідні народи мені дорогі! Якщо потрібно — готовий життя віддати, не розбираючи, за москалів, хохлів або бульбашів. А ось правителі-то у всіх нас нікудишні, і, суки, нас нацьковують один на одного, а самі в цей час розкрадають наше добро! Що, по-вашому, я маму повинен менше любити, якщо вона мені, малому, і на російській і на українській пісні колискові співала??? Не рвіть душу, не розпалюйте розбрату, або краще розпиляєте мене на 3 частини: 50 % російської, 25 % білоруської і 25 % української, тоді я здоху, але хоч вас, погані націоналісти, більше не почую!»
Ви знайшли тут зневагу до українців?
Прочитайте невеликий фрагмент з Івана Бунина, «Життя Арсеньева»:
«На площі, у міського колодязя, богинею стояв рослий хохол в підкованих черевиках босоніж; у неї були карі очі і та ясність широкого чола, яка властива хохлам і полькам».
А про яку повагу до росіян можна говорити, якщо навіть в соціальній мережі «Вконтакте» створена українська народна група — «АНТИКАЦАП!!»!
«Отож, кацап — людиноподібна тварюка, розповсюджена по всій території України, здебільшого у східних і південних районах, за зовнішнім виглядом дуже схожа на звичайного москаля, проте вперто стверджує свою приналежність до української нації. Офіційна мова кацапів — суржик, що дуже близький за звучанням і тембром до російської мови. Коротше кажучи, бийте, люди кацапів, смерті їм усім!!»!
Це, по-вашому, повага до росіян?
А до чого закликає наш земляк Левко Лук’яненко:
«Українець (українка) має право одружитися з представником (представницею) кольорової раси, однак зобов’язаний (зобов’язана) виїхати з Батьківщини, відповідно позбавившись громадянства України».
Найбільша українська діаспора живе в Канаді, де 2 державні мови — англійська і французька. Але українців в «вигнанні» цей факт чомусь не бентежить.
Днями однією з офіційних мов штату Нью-Йорк стала російська. Тепер документи, необхідні для участі у виборах, будуть у тому числі на «великій і могутній». Відмітно, що з 19 млн. населення штату Нью-Йорк тільки 219 тис. говорять російською. Де протести української діаспори? Чому українська нарівні з російською не визнана там офіційною?
Важко уявити собі в США або Канаді політика, який дозволив би собі публічно проголосити гасло: «Америка — для американців» або «Канада — для канадців». А у настільки і чуєш: «Наша і не наша Україна», «Україна для українців».
Не секрет, що переговори з делегаціями Грузії, Туркменії, Азербайджану, Казахстану офіційні представники України ведуть переважно російською мовою. Проте в Росію наші національно-заклопотані їдуть з перекладачем.
Нас закликають убити в собі «москаля». Ущемляючи сьогодні російську мову у своїй країні, деякі керівники безсоромно і спілкуються між собою, і розмовляють удома на ній. У побуті навіть найзатятіші націоналісти часто спілкуються російською мовою.
Мовне питання піднімають напередодні виборів з єдиною метою — розколоти народ, відвернути від невирішених проблем. Національна ідея виявилася міфом, ширмою для брехунів, які використали націоналістичний чад для одурманення людей. І при тому «вожді» нації корчать з себе «щирих українців», демонстративно розмовляють українською, носять вишиванки.
Чому ж я повинен любити Кравчука, Кучму, Ющенка, Шухевича, Тягнибока і подібних до них тільки тому, що вони з «титульної» нації, що вони балакають на мові (язик не обертається називати їх мову українською мовою)?
При комуністах українською мовою виходили мільйонними накладами книги, енциклопедії, газети і журнали. Роман Хемінгуея «По кому дзвонить дзвін» був опублікований українською мовою на п’ять років раніше, ніж був перекладений на російську.
Усі передачі на українському телебаченні і радіо велися українською мовою. На російській показувалися тільки оригінальні фільми. Знімалися фільми і мультфільми і українською мовою. Подивіться радянську кінохроніку: буквально усі фільми на чистісінькій українській мові. А українські пісні знав увесь Радянський Союз.
Зараз страшно включити радіо, коли замість нормальних українських пісень чуєш всякий маразм на зразок «Ми хлопці з Бандерштату».
Попри те, що вже більше 20 років майже немає російських шкіл, все більше людей говорить російською, дивиться російськомовні канали по супутникових каналах, купує диски з російськомовними фільмами. Ніхто не примушує їх читати російськомовні газети і журнали, але навіть чернігівський «Гарт» тепер виходить російською мовою, а при комуністах — тільки українською.
Заборонами можна добитися тільки зворотного.
avatar
Karpenko14

Мужчина
Количество сообщений : 8
Возраст : 31
Географическое положение : Щорс
Дата регистрации : 2012-10-16

Посмотреть профиль

Вернуться к началу Перейти вниз

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения